Glaubensbruder

брат по вірі

Ein Mann, der denselben religiösen Glauben teilt wie eine andere Person.

Чоловік, який поділяє ту саму релігійну віру, що і інша особа.

нейтральное

Er betrachtete ihn als seinen treuen Glaubensbruder.

— Він вважав його своїм вірним побратимом у вірі.
Die Glaubensbrüder trafen sich zur gemeinsamen Andacht.

— Віруючі брати зібралися на спільну молитву.

бойовий товариш, однодумець

Ein enger Freund oder Gefährte, der durch eine gemeinsame Überzeugung verbunden ist.

Близький друг або супутник, пов’язаний спільними переконаннями.

возвышенное

☞ Часто вживається метафорично для позначення глибокої ідеологічної єдності.

In der politischen Krise war er ein Glaubensbruder für ihn.

— Під час політичної кризи він був для нього побратимом по переконаннях.
Sie kämpften als Glaubensbrüder für die Freiheit.

— Вони боролися за свободу як побратими у вірі.