Перевод
Интерфейс
Существительное Частотностьtop-25k+CEFR C2
das

Grimmen

[ˈɡʁɪmən]
По слогам grim|men
§ Грамматика
Genitiv
des Grimmens
§Значения
гуркотіти, гарчати, бурмотіти
Ein tiefes, unbestimmtes, oft unzufriedenes oder drohendes Geräusch von sich geben.
Видавати глибокий, невизначений, часто незадоволений або загрозливий звук.
нейтральное
  1. Die historische Altstadt von Grimmen ist gut erhalten.
    — Історичне старе місто Гріммен добре збереглося.
Синонимы
grollen·nörgeln·murren
§Идиомы
  • vor sich hin grimmen
    — Бурмотіти собі під ніс
§Однокоренные
grimmig
похмурий, сердитий, насуплений
derGrimm
гнів, лють, нестримна злість
§Связанные слова
dasGrollen·derZorn
Глагол Частотностьtop-25k+CEFR C2

grimmen

[ˈɡʁɪmən]
По слогам grim|men
◆ Грамматический конструктор
Управление
grimmen N— гримміти
„Er grimmte nur vor sich hin."
§ Грамматика
Основные формы · правильный
Infinitiv
grimmen
Präteritum
grimmte
Partizip II
hat gegrimmt
§Значения
хмуритися, сердито дивитися
Mit einem grimmigen, verärgerten oder finsteren Gesichtsausdruck blicken.
Дивитися з похмурим, роздратованим або суворим виразом обличчя.
нейтральное
  1. Er grimmte den Fremden böse an.
    — Він сердито глянув на незнайомця.
  2. Warum grimmst du mich so an?
    — Чому ти так сердито дивишся на мене?
Синонимы
fauchen
Антонимы
lächeln
гіркувати, тримати образу
Groll oder Zorn in sich tragen oder zeigen.
Тримати в собі або виявляти невдоволення чи гнів.
возвышенное
☞ Часто вживається у значенні внутрішньої образи або гіркоти.
  1. Nach der Niederlage grimmte er vor sich hin.
    — Після поразки він сердито бурчав собі під ніс.
§ Спряжение — полные таблицы
Präsens презенс
ich grimme
du grimmst
er/sie/es grimmt
wir grimmen
ihr grimmt
sie/Sie grimmen
Präteritum претеритум
ich grimmte
du grimmtest
er/sie/es grimmte
wir grimmten
ihr grimmtet
sie/Sie grimmten
Imperativ императив
—
grimme (du)
—
grimmen wir
grimmt (ihr)
grimmen Sie
Konjunktiv I конъюнктив I
ich grimme
du grimmest
er/sie/es grimme
wir grimmen
ihr grimmet
sie/Sie grimmen
Konjunktiv II конъюнктив II
ich grimmte
du grimmtest
er/sie/es grimmte
wir grimmten
ihr grimmtet
sie/Sie grimmten
Partizip партицип
grimmend Präsens
gegrimmt Perfekt
Infinitiv инфинитив
grimmen
zu grimmen
§Однокоренные
derGrimm
гнів, лють, нестримна злість
§Связанные слова
grollen·zornig·schmollen

Сообщить об ошибке