придворний будівничий
Ein Beamter oder Handwerker, der für die Instandhaltung und den Bau der Gebäude eines königlichen oder fürstlichen Hofes zuständig war.
Чиновник або ремісник, який відповідав за утримання та будівництво будівель королівського або князівського двору.
☞ Історична професійна назва.
-
Der Hofbaumeister entwarf die neuen Flügel des Schlosses.— Королівський архітектор спроєктував нові крила палацу.
-
Die Pläne wurden vom Hofbaumeister persönlich genehmigt.— Плани були схвалені особисто придворним архітектором.
-
Als Hofbaumeister genoss er das Vertrauen des Fürsten.— Як придворний архітектор, він користувався довірою князя.