імплікатура, прихований зміст
Eine indirekte Bedeutung oder eine implizite Aussage, die über den wörtlichen Inhalt einer Äußerung hinausgeht.
Непрямий зміст або імпліцитне твердження, яке виходить за межі буквального змісту висловлювання.
☞ Використовується переважно в лінгвістиці та прагматиці.
-
Die Implikatur dieser Aussage ist für den Hörer schwer zu erkennen.— Прихований сенс цього твердження важко зрозуміти слухачеві.
-
Durch die Implikaturen in seinem Text wird die Ironie deutlich.— Завдяки імплікаціям у його тексті іронія стає очевидною.
-
Man muss die Implikatur aus dem Kontext ableiten.— Потрібно вивести імплікатуру з контексту.
Синонимы