монастирський дзвін
Eine große Glocke, die in einem Kloster zum Läuten verwendet wird.
Великий дзвін, який у монастирі використовується для дзвоніння.
-
Die schwere Klosterglocke ertönte am frühen Morgen.— Рано вранці пролунав важкий дзвін монастирського дзвону.
-
Man hörte die Klosterglocken aus der Ferne.— Здалеку було чути дзвони монастиря.
-
Die alte Klosterglocke wurde vorsichtig geläutet.— Старий монастирський дзвін обережно пролунав.