чисті куточки
Ein seltener, meist regionaler Begriff für Ecken oder Winkel, die rein oder ungetrübt sind.
Рідкісний, переважно регіональний термін для позначення кутів або кутових зон, які є чистими або незамутненими.
☞ У сучасній повсякденній мові майже не вживається; є скоріше поетичним чи архаїчним.
-
Er suchte in der Welt nach den Lauterecken der Seele.— Він шукав у світі ті „чисті куточки душі“.
-
In jenen Lauterecken fand er endlich Frieden.— У тих тихих куточках він нарешті знайшов спокій.