Перевод
Интерфейс
Существительное Частотностьtop-25k+CEFR C1
der

Militärbefehlshaber

[miliˈtɛːɐ̯bəˌfeːl̯shˌaːbɐ]
По слогам mi|li|tär|be|fehls|ha|ber
§ Грамматика
Genitiv
des Militärbefehlshabers
Plural
die Militärbefehlshaber
§Значения
військовий командир
Eine Person, die die oberste Befehlsgewalt über eine militärische Einheit oder Truppe innehat.
Особа, яка має найвищу командну владу над військовим підрозділом або військами.
нейтральное
  1. Der Militärbefehlshaber gab den Befehl zum Angriff.
    — Військовий командувач віддав наказ про атаку.
  2. Ein erfahrener Militärbefehlshaber leitete die Operation.
    — Операцією керував досвідчений військовий командир.
Синонимы
derOberbefehlshaber·derKommandeur
військовий губернатор, головнокомандувач
Ein hoher Offizier, der in einem besetzten Gebiet oder während eines Krieges die militärische Verwaltung leitet.
Високопоставлений офіцер, який у окупованій місцевості або під час війни керує військовою адміністрацією.
нейтральное
  1. Der Militärbefehlshaber übernahm die Kontrolle über die Stadt.
    — Військовий командувач взяв під контроль місто.
  2. Die Entscheidungen des Militärbefehlshabers beeinflussten die Zivilbevölkerung.
    — Рішення військового командувача впливали на цивільне населення.
§Однокоренные
dasMilitär
військові, збройні сили
befehlen
наказувати, веліти
derBefehl
наказ, веління
befehlshaberisch
владний, авторитетний, наказовитий
befehligen
доручити, покласти завдання
§Связанные слова
derGeneral·derOffizier·derStab

Сообщить об ошибке