мечеть
Ein religiöses Gebäude, in dem Muslime beten und ihre religiösen Riten vollziehen.
Релігійна будівля, в якій мусульмани моляться та здійснюють свої релігійні обряди.
-
Die prächtige Moschee liegt mitten in der Stadt.— Чудова мечеть знаходиться прямо в центрі міста.
-
Viele Touristen besichtigen die alte Moschee.— Багато туристів відвідують старовинну мечеть.
-
Wir treffen uns vor der großen Moschee.— Ми зустрінемося перед великою мечеттю.
Синонимы