Существительное Частотностьtop-25000CEFR C1
die

Pflichtsprache

[ˈpflɪçtˌʃpʁaːxə]
По слогам pflicht|spra|che
§ Грамматика
Genitiv
der Pflichtsprache
Plural
die Pflichtsprachen
§Значения
обов’язкова мова
Eine Sprache, die man aus moralischer oder rechtlicher Verpflichtung sprechen muss.
Мова, якою необхідно розмовляти з моральної або правової обов’язки.
нейтральное
  1. In dieser Region ist Englisch eine Pflichtsprache im Beruf.
    — У цьому регіоні англійська мова є обов’язковою мовою у професійній діяльності.
  2. Die Pflichtsprache wurde durch das neue Gesetz festgelegt.
    — Обов’язкова мова була визначена новим законом.
мова обов’язку, формальний стиль
Die Art und Weise, wie man sich in einer formellen oder pflichtbewussten Situation sprachlich ausdrückt.
Спосіб, яким людина мовно виражається в формальній або обов’язковій ситуації.
возвышенное
  1. Er sprach mit einer strengen Pflichtsprache zu seinem Untergebenen.
    — Він говорив до свого підлеглого суворим, офіційним тоном.
  2. Ihre Pflichtsprache ließ keinen Raum für persönliche Gefühle.
    — Ваша обов’язкова мова не залишала місця для особистих почуттів.
§Однокоренные
§Связанные слова

Сообщить об ошибке