протоієрей
Ein kirchlicher Amtsträger, der ein Kloster oder ein bestimmtes Gebiet leitet.
Церковний служитель, який керує монастирем або певною територією.
☞ Зазвичай стосується історичної або конкретної церковної функції.
-
Der Probst leitete die Zeremonie im alten Kloster.— Пробст керував церемонією в старому монастирі.
-
Die Rechte des Probstes waren in der Region sehr groß.— Права пробста в цьому регіоні були дуже великими.
-
Nach dem Tod des Probstes wurde eine neue Wahl abgehalten.— Після смерті пробста відбулися нові вибори.
Синонимы