подвиг слави, героїчний вчинок
Eine Tat, die außergewöhnliche Ehre, Anerkennung oder Ruhm bringt.
Вчинок, який приносить надзвичайну честь, визнання або славу.
-
Sein mutiges Handeln galt als wahre Ruhmestat.— Його відважні вчинки вважалися справжнім подвигом.
-
Die Geschichte erinnert sich an diese Ruhmestaten.— Історія згадує про ці славетні вчинки.
-
Er suchte nach einer Ruhmestat, um seinen Namen zu verewigen.— Він шукав подвиг, щоб увічнити своє ім’я.
Синонимы