Sachwalterschaft

опікунство, довірче управління

Die rechtliche Stellung oder die Tätigkeit einer Person, die die Verwaltung des Vermögens oder der Angelegenheiten einer anderen Person übernimmt.

Правовий статус або діяльність особи, яка бере на себе управління майном чи справами іншої особи.

терминологическое

☞ Вживається переважно в юридичному контексті.

Der Richter ordnete die Sachwalterschaft für das Kind an.

— Суддя призначив опікуна для дитини.
Die Sachwalterschaft wurde durch das Gericht bestätigt.

— Опікунство було підтверджено судом.

Синонимы

обов’язки опікуна, повноваження опікуна

Die Gesamtheit der Aufgaben und Pflichten, die mit der rechtlichen Vertretung einer Person verbunden sind.

Сукупність завдань та обов’язків, які пов’язані з правовим представництвом особи.

терминологическое

Er übernahm die Sachwalterschaft mit großer Sorgfalt.

— Він із великою ретельністю взяв на себе опіку.
Die Grenzen der Sachwalterschaft sind gesetzlich geregelt.

— Межі опікунства визначені законом.