особа, яка вчиняє злочин у певній ситуації
Eine Person, die eine Straftat begeht, weil sie sich in einer spezifischen, oft belastenden oder unübersichtlichen Situation befindet.
Особа, яка вчиняє злочин через те, що перебуває в певній, часто складній або неоднозначній ситуації.
☞ Часто використовується в кримінології.
-
Der Täter wurde als Situationstäter eingestuft.— Правопорушника класифікували як ситуаційного злочинця.
-
Ein Situationstäter handelt oft ohne kriminelle Vorbildung.— Злочинець, який діє спонтанно, часто не має кримінального досвіду.
-
Die Polizei suchte nach einem möglichen Situationstäter.— Поліція шукала можливого винуватця цієї ситуації.
Синонимы