Suprematie — WBuch

панування, гегемонія

Die Herrschaft oder Vorherrschaft einer Person, Gruppe oder eines Staates über andere.

Панування або перевага особи, групи чи держави над іншими.

нейтральное терминологическое

Die politische Suprematie der Großmacht wurde in Frage gestellt.

— Політичну перевагу великої держави поставили під сумнів.
Sie strebten nach der absoluten Suprematie in der Region.

— Вони прагнули до абсолютного панування в регіоні.

Синонимы

Антонимы

перевага, перевершення

Die überragende Stellung oder Überlegenheit in einem bestimmten Bereich oder Wettbewerb.

Переважне становище або перевага в певній сфері чи змаганні.

нейтральное

Die Firma behauptet ihre Suprematie auf dem Markt.

— Компанія стверджує, що зберігає свою домінуючу позицію на ринку.
Seine technische Suprematie ist unbestreitbar.

— Його технічна перевага є беззаперечною.