недостатність, невідповідність
Ein Zustand, in dem etwas nicht ausreicht oder nicht genügt.
Стан, у якому чогось не вистачає або недостатньо.
-
Die Ungenügsamkeit der Vorräte zwang die Gruppe zum Umkehren.— Недостатня кількість запасів змусила групу повернутися назад.
-
Die Ungenügsamkeit der Beweise führte zum Freispruch des Angeklagten.— Недостатність доказів призвела до виправдання обвинуваченого.
Синонимы
Антонимы