веселий, приємний
Zustand oder Eigenschaft, die durch Vergnügen, Freude oder Heiterkeit gekennzeichnet ist.
Стан або властивість, яка характеризується задоволенням, радістю чи веселістю.
☞ Це слово в сучасній німецькій мові використовується майже виключно як іменник; як прикметник воно є архаїчним або надзвичайно рідкісним.
-
Die Vergnüglichkeit des Festes war für alle Gäste spürbar.— Приємна атмосфера свята відчувалася всіма гостями.
-
Die Vergnüglichkeit der kleinen Feier sorgte für eine entspannte Stimmung.— Приємна атмосфера невеличкого свята сприяла розслабленому настрою.
Синонимы
Антонимы