чотиримовність
Die Fähigkeit oder der Zustand, vier verschiedene Sprachen zu beherrschen.
Здатність або стан володіння чотирма різними мовами.
☞ Це прикметник, який вживається як іменник (іменник).
-
Seine Viersprachigkeit ist für den Job sehr wichtig.— Його володіння чотирма мовами є дуже важливим для цієї роботи.
-
Die Viersprachigkeit der Kinder fördert ihre kognitive Entwicklung.— Володіння чотирма мовами сприяє когнітивному розвитку дітей.