безхмарність
Der Zustand, in dem der Himmel ohne Wolken ist.
Стан, за якого небо без хмар.
☞ Зазвичай вживається як іменник, проте в поетичних контекстах може описуватися як стан.
-
Die vollkommene Wolkenfreiheit des Himmels war beeindruckend.— Абсолютна відсутність хмар на небі вражала.
-
Wir genossen die Wolkenfreiheit an diesem Sommertag.— Ми насолоджувалися безхмарним небом цього літнього дня.