снаряд, ракета
Ein Gegenstand, der mit der Hand oder einer Waffe geworfen wird, um ein Ziel zu treffen.
Предмет, який кидають рукою або зброєю для влучання в ціль.
-
Der Speer diente früher als gefährliches Wurfgeschoß.— Копією колись користувалися як небезпечним метальним снарядом.
-
Sie prüften die Flugbahn des Wurfgeschoßes genau.— Вони ретельно перевірили траєкторію польоту снаряда.
Синонимы