feinhörig

[ˈfaɪ̯nˌhøːʁɪç]

По слогам fein|hö|rig

§ Грамматика

Сравнение · правильный

Positiv

feinhörig

Komparativ

feinhöriger

Superlativ

am feinhörigsten

§Значения

гострочуючий, чуткочуючий

Besitzt eine sehr empfindliche oder geschärfte Hörfähigkeit.

Має дуже чутливий або загострений слух.

нейтральное

Der feinhörige Hund bemerkte das leise Rascheln im Gebüsch.

— Чутливий на слух пес помітив тихе шурхотіння в кущах.
Er ist ein sehr feinhöriger Mensch.

— Він дуже чутливий до звуків.

Синонимы

Антонимы

чутлива, сприйнятлива

Besitzt eine feine Wahrnehmung für Nuancen oder subtile Unterschiede.

Має тонке сприйняття нюансів або незначних відмінностей.

возвышенное

Sie hat ein feinhöriges Gespür für die Stimmung.

— Вона має чутливе сприйняття настрою.
Seine feinhörige Art half ihm bei der Analyse.

— Його гострий слух допоміг йому у аналізі.

§Однокоренные

§Связанные слова