шановний, благородний
Ehrwürdig, von hohem Ansehen oder Würde geprägt.
Шановний, позначений високою повагою чи гідністю.
-
Der alte Professor war ein gebenedeiter Mann, den alle respektierten.— Старий професор був благословенною людиною, яку всі поважали.
-
Der alte Mönch war ein gebenedeiter Mann, den jeder im Dorf verehrte.— Старий ченець був благословенною людиною, яку всі в селі шанували.
-
Der alte König wurde als gebenedeiter Herrscher in Erinnerung behalten.— Старий король залишився в пам’яті як благословенний правитель.
Синонимы
Антонимы