законодавчий
Die Befugnis oder Macht besitzend, Gesetze zu erlassen oder rechtliche Regeln festzulegen.
Маючи повноваження або владу видавати закони чи встановлювати правові норми.
-
Das Parlament übernimmt die gesetzgebende Funktion.— Парламент виконує законодавчу функцію.
-
Die gesetzgebende Gewalt ist in diesem Staat getrennt.— Законодавча влада в цій державі є відокремленою.
-
Diese Organe sind nicht gesetzgebend.— Ці органи не є законодавчими.
Синонимы
Антонимы