аскетичний, самовідречений
Sich durch Entbehrungen, Selbstverleugnung oder strenge Disziplin geistig oder körperlich zu stärken.
Зміцнювати духовно чи фізично шляхом позбавлень, самозречення або суворої дисципліни.
☞ Часто вживається в релігійному або аскетичному контексті.
-
Er führte ein kasteiendes Leben in der Einsamkeit.— Він вів самотнє та аскетичне життя.
-
Ihre kasteienden Übungen dienten der geistigen Reinheit.— Їхні суворі вправи слугували духовній чистоті.
-
Der Mönch blieb seinem kasteienden Pfad treu.— Ченець залишався вірним своєму аскетичному шляху.
Антонимы