з’єднувальний, сполучний
Verbindend zwischen Sätzen, Satzteilen oder logischen Einheiten fungierend.
Виступає у ролі з’єднувача між реченнями, частинами речень або логічними одиницями.
-
Das Wort 'und' ist ein konjunktionales Bindeglied.— Слово «і» є сполучником.
-
Diese konjunktionalen Elemente strukturieren den Text.— Ці сполучникові елементи структурують текст.
-
Die Sätze sind konjunktional miteinander verknüpft.— Речення з’єднані між собою сполучниками.
Синонимы
Антонимы