маккаронічна поезія
Ein Stil der Dichtung, der durch übermäßigen, oft unpassenden Gebrauch von fremdsprachigen (meist lateinischen) Begriffen gekennzeichnet ist.
Стиль поезії, який характеризується надмірним, часто недоречним вживанням іншомовних (переважно латинських) термінів.
☞ Часто вживається з негативним відтінком щодо штучного або неприродного стилю письма.
-
Der Kritiker verurteilte seine Makkaronische Dichtung als seelenlos.— Критик засудив його маккаронічну поему як позбавлену душі.
-
Makkaronische Dichtung war im Barock eine beliebte literarische Spielerei.— У барокову епоху маккаронічна поезія була популярною літературною забавою.
Синонимы