мінімум, принаймні
Als Untergrenze festgelegt; nicht weniger als ein bestimmter Wert oder eine Menge.
Встановлено як нижню межу; не менше певного значення або кількості.
☞ Часто використовується як префікс у складних словах.
-
Etwas mehr Dankbarkeit wäre das Mindeste gewesen.— Трохи більше вдячності було б найменшим, чого можна було очікувати.
-
Er zeigte nicht die mindeste Bereitschaft zur Mitarbeit.— Він не виявив жодної готовності до співпраці.
-
Pünktlichkeit ist das Mindeste, was man erwarten darf.— Пунктуальність — це найменше, чого можна очікувати.