revokieren

[ʁevoˈkiːʁən]

По слогам re|vo|kie|ren

◆ Грамматический конструктор

Управление

etw. revokieren A— щось скасовувати

„Der Staat kann das Gesetz revokieren."

etw. revokieren A— щось скасувати

„Sie revokierte ihre Entscheidung."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

revokieren

Präteritum

revokierte

Partizip II

hat revokiert

§Значения

скасувати, анулювати

Eine Entscheidung, einen Beschluss oder eine Verfügung offiziell aufheben oder für ungültig erklären.

Офіційно скасувати або визнати недійсним рішення, постанову чи розпорядження.

терминологическое

Das Parlament revokierte das neue Gesetz.

— Парламент скасував новий закон.
Der Rat hat die Entscheidung gestern revokiert.

— Рада вчора скасувала це рішення.

Синонимы

widerrufen·annullieren·aufheben

Антонимы

bestätigen·validieren

скасувати, анулювати

Einen Vertrag oder eine Zusage zurückziehen oder widerrufen.

Відкликати або скасувати договір чи обіцянку.

терминологическое

Sie revokierte ihre Zustimmung zum Vertrag.

— Вона скасувала свою згоду на укладення договору.
Der Käufer hat die Zusage bereits revokiert.

— Покупець вже скасував свою згоду.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	revokiere
du	revokierst
er/sie/es	revokiert
wir	revokieren
ihr	revokiert
sie/Sie	revokieren

Präteritum претеритум

ich	revokierte
du	revokiertest
er/sie/es	revokierte
wir	revokierten
ihr	revokiertet
sie/Sie	revokierten

Imperativ императив

—
revokiere	(du)
—
revokieren	wir
revokiert	(ihr)
revokieren	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	revokiere
du	revokierest
er/sie/es	revokiere
wir	revokieren
ihr	revokieret
sie/Sie	revokieren

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	revokierete
du	revokieretest
er/sie/es	revokierete
wir	revokiereten
ihr	revokieretet
sie/Sie	revokiereten

Partizip партицип

revokierend	Präsens
revokiert	Perfekt

Infinitiv инфинитив

revokieren

zu revokieren

§Однокоренные

dieRevokation

відкликання, анулювання

revokabel

скасовний, можна скасувати

§Связанные слова

widerrufen·annullieren·aufheben