непохитний, стійкий, незламний
Sich durch äußere Einflüsse oder Schwierigkeiten nicht von seinem Ziel oder seiner Meinung abbringen lassend.
Не дозволяючи зовнішнім впливам чи труднощам відвернути себе від своєї мети чи думки.
-
Sie verfolgt ihren Plan mit unbeirbarer Entschlossenheit.— Вона втілює свій план з непохитною рішучістю.
-
Der Kapitän blieb in der Krise unbeirbar.— Капітан під час кризи залишався непохитним.
-
Sein unbeirbarer Glaube gab ihm viel Kraft.— Його непохитна віра давала йому багато сил.
Синонимы