безтурботність, легкість
Ein Zustand der Sorgefreiheit, Leichtigkeit oder Unbeschwertheit.
Стан безтурботності, легкості або невимушеності.
☞ Примітка: У німецькій мові це слово є іменником (die Unbekümmertheit), а не прикметником. Як прикметник використовується «unbekümmert».
-
Ihre Unbekümmertheit war in diesem Moment sehr ansteckend.— Її безтурботність у ту мить була дуже заразливою.
-
Wir vermissen die reine Unbekümmertheit unserer Kindheit.— Ми сумуємо за тією безтурботністю нашого дитинства.
Синонимы
Антонимы