одиничний, унітарний
Aus einer Einheit bestehend, ungeteilt oder als Ganzes betrachtet.
Складаючись з однієї одиниці, нерозділений або розгляданий як ціле.
☞ Часто використовується в математичних, фізичних або соціологічних контекстах.
-
Das System weist eine unitäre Struktur auf.— Система має унітарну структуру.
-
Wir streben eine unitäre Lösung für das Problem an.— Ми прагнемо знайти унітарне рішення цієї проблеми.
Синонимы