Перевод
Интерфейс
Глагол Частотностьtop-25k+CEFR C1

verwackeln

[fɛɐ̯ˈvakl̩n]
По слогам ver|wack|eln
◆ Грамматический конструктор
Управление
etwas (Akk.) verwackeln A— щось (доп.) розмитити
„Ich habe das Foto beim Auslösen verwackelt."
§ Грамматика
Основные формы · правильный
Infinitiv
verwackeln
Präteritum
verwackelte
Partizip II
hat verwackelt
§Значения
розмити (через тремтіння камери)
Durch eine unkontrollierte Bewegung ein Bild oder eine Aufnahme unscharf machen.
Через неконтрольовий рух зробити зображення або фотографію нечітким.
нейтральное
  1. Ich habe das Foto leider verwackelt.
    — На жаль, я зробив розмите фото.
  2. Die Kamera hat beim Filmen leicht verwackelt.
    — Під час зйомки камера трохи тремтіла.
Антонимы
scharfstellen
спсувати, зіпсувати
Etwas durch Zittern oder ungeschickte Handhabung versehentlich beschädigen oder verformen.
Випадково пошкодити або деформувати щось внаслідок тремтіння чи невмілого поводження.
разговорное
  1. Pass auf, dass du die Dose nicht verwackelst.
    — Стеж, щоб не струсити банку.
§ Спряжение — полные таблицы
Präsens презенс
ich verwackle
du verwackelst
er/sie/es verwackelt
wir verwackeln
ihr verwackelt
sie/Sie verwackeln
Präteritum претеритум
ich verwackelte
du verwackeltest
er/sie/es verwackelte
wir verwackelten
ihr verwackeltet
sie/Sie verwackelten
Imperativ императив
—
verwackle (du)
—
verwackeln wir
verwackelt (ihr)
verwackeln Sie
Konjunktiv I конъюнктив I
ich verwackle
du verwackelest
er/sie/es verwackle
wir verwackeln
ihr verwacklet
sie/Sie verwackeln
Konjunktiv II конъюнктив II
ich verwackelte
du verwackeltest
er/sie/es verwackelte
wir verwackelten
ihr verwackeltet
sie/Sie verwackelten
Partizip партицип
verwackelnd Präsens
verwackelt Perfekt
Infinitiv инфинитив
verwackeln
zu verwackeln
§Однокоренные
wackeln
хитатися, тремтіти
wackelig
нестійкий, хиткий
§Связанные слова
zittern·erschüttern·fokussieren

Сообщить об ошибке