відмовляючись, не підкоряючись
Die Erfüllung einer Pflicht, einer Bitte oder einer Forderung aktiv ablehnend.
Активна відмова від виконання обов’язку, прохання чи вимоги.
-
Er zeigte ein verweigerndes Verhalten gegenüber der Autorität.— Він поводився зневажливо щодо влади.
-
Die verweigernde Haltung der Zeugen erschwerte die Ermittlung.— Негативна позиція свідків ускладнила розслідування.
-
Sie blieb in der Diskussion verweigernd.— Вона під час дискусії залишалася непохитною.
Синонимы
Антонимы