vomieren

[foˈmiːʁən]

По слогам vo|mie|ren

◆ Грамматический конструктор

Управление

etwas vomieren A— щось виблювати

„Das Kind hat den ganzen Tag nur Milch vomiert."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

vomieren

Präteritum

vomierte

Partizip II

hat vomiert

§Значения

блювати

Den Mageninhalt durch den Mund ausstoßen.

Вивергати вміст шлунка через рот.

нейтральное

☞ Медичний фаховий термін для позначення блювання.

Der Patient hat die ganze Nacht vomiert.

— Пацієнт блював всю ніч.
Warum vomiert das Kind ständig?

— Чому дитина постійно блює?

Синонимы

erbrechen·brechen·hochkommen

випльовувати

Etwas (z. B. eine Meinung oder ein Werk) mit Verachtung ablehnen oder ausspucken.

Відкинути або виплюнути щось (наприклад, думку чи твір) з презирством.

возвышенное

☞ Переносне значення; часто з негативним відтінком.

Er vomierte bittere Worte gegen seine Feinde.

— Він виплескував гіркі слова на своїх ворогів.
Die Kritik wurde förmlich vomiert.

— Цю критику було буквально виплюнуто.

Антонимы

essen·schlucken

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	vomiere
du	vomierst
er/sie/es	vomiert
wir	vomieren
ihr	vomiert
sie/Sie	vomieren

Präteritum претеритум

ich	vomierte
du	vomiertest
er/sie/es	vomierte
wir	vomierten
ihr	vomiertet
sie/Sie	vomierten

Imperativ императив

—
vomiere	(du)
—
vomieren	wir
vomiert	(ihr)
vomieren	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	vomiere
du	vomierest
er/sie/es	vomiere
wir	vomieren
ihr	vomieret
sie/Sie	vomieren

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	vomierte
du	vomiertest
er/sie/es	vomierte
wir	vomierten
ihr	vomiertet
sie/Sie	vomierten

Partizip партицип

vomierend	Präsens
vomiert	Perfekt

Infinitiv инфинитив

vomieren

zu vomieren

§Однокоренные

derVomitus

блювотиння, блювота

§Связанные слова

dieÜbelkeit·erbrechen·dieMagenverstimmung