всемогутній, всесильний
Besitzt eine überragende, alles beherrschende Macht oder Autorität.
Володіє видатною, всевладною силою або авторитетом.
☞ Часто вживається в літературних або історичних контекстах.
-
Der vordermächtige Herrscher traf alle wichtigen Entscheidungen.— Владний правитель ухвалював усі важливі рішення.
-
In dieser Geschichte erscheint ein vordermächtiger Gott.— У цій історії з’являється могутній бог.
-
Ihre Autorität war absolut und vordermächtig.— Її авторитет був абсолютним і беззаперечним.
Синонимы