поспіх, необачність
Ein Zustand oder eine Eigenschaft, die durch übermäßige Eile oder mangelnde Sorgfalt gekennzeichnet ist.
Стан або властивість, яка характеризується надмірною поспішністю чи недбалістю.
☞ Примітка: У німецькій мові це слово зазвичай вживається як іменник (die Überhastetheit); як прикметник воно є незвичним, замість нього використовують 'überhastet'.
-
Seine Überhastetheit führte dazu, dass er viele wichtige Details übersah.— Його поспіх призвів до того, що він пропустив багато важливих деталей.
-
Seine Überhastetheit bei der Entscheidung verursachte viele unnötige Fehler.— Його поспішність у прийнятті рішень спричинила багато непотрібних помилок.
Синонимы