непропорційність
Ein Zustand, in dem ein Verhältnis zwischen zwei Größen nicht gleichmäßig oder im normalen Maßstab erfolgt.
Стан, за якого співвідношення між двома величинами не є рівномірним або не відбувається в нормальному масштабі.
☞ Часто вживається як іменник; як прикметник поширенішою є форма «überproportional».
-
Die überproportionalität der Kosten war ein Problem.— Непропорційність витрат була проблемою.
-
Man kritisiert die überproportionalität der Steuersätze.— Критикують непропорційність податкових ставок.
Синонимы
Антонимы