прикметник
Ein Wortteil, der ein Substantiv näher beschreibt oder dessen Eigenschaften angibt.
Частина слова, яка більш детально описує іменник або вказує на його властивості.
-
Das Wort 'groß' ist im Deutschen ein Adjektivum.— Слово «groß» у німецькій мові є прикметником.
-
Jedes attributive Adjektivum muss im Deutschen passend dekliniert werden.— У німецькій мові кожне прикметник, що виступає в ролі означення, має бути відмінено належним чином.
-
Er kann viele Adjektiva fließend gebrauchen.— Він вміє вільно вживати багато прикметників.
Синонимы