зовнішня шкіра, епідерміс
Die äußerste Schicht eines Organismus oder eines Organs.
Найзовнішній шар організму або органа.
-
Die Außenhaut des Organismus schützt ihn vor Umwelteinflüssen.— Зовнішня оболонка організму захищає його від впливу навколишнього середовища.
-
Man muss die Außenhaut des Gewebes genau untersuchen.— Потрібно ретельно дослідити зовнішню оболонку тканини.