слава, велич
Ein Ehrentitel oder ein Ausdruck von höchstem Ruhm und Lobpreisung.
Почесний титул або вираз найвищої слави та хвалебних слів.
-
Der Sieg brachte ihm die Gloria der Welt.— Ця перемога принесла йому світову славу.
-
Sie suchte nach der ewigen Gloria ihres Namens.— Вона прагнула вічної слави для свого імені.