Gotteskrieger

воїн Божий, хрестоносець

Eine Person, die einen Krieg im Namen Gottes oder für eine religiöse Überzeugung führt.

Особа, яка веде війну в ім’я Бога або заради релігійних переконань.

нейтральное

Der Gotteskrieger zog mit seinem Heer in die Ferne.

— Воїн Божий вирушив зі своїм військом у далекі краї.
In alten Legenden wird er als heiliger Gotteskrieger beschrieben.

— У старих легендах його описують як святого воїна Божого.

Синонимы

релігійний фанатик, завзятець

Ein religiöser Fanatiker oder Kämpfer, der gewaltsame religiöse Ziele verfolgt.

Релігійний фанатик або борець, який прагне досягти насильницьких релігійних цілей.

возвышенное

☞ Часто вживається з негативним чи метафоричним відтінком.

Er agierte wie ein fanatischer Gotteskrieger gegen alle Andersdenkenden.

— Він поводився як фанатичний воїн Божий проти всіх, хто мав іншу думку.
Manche sehen in ihm nur einen gewalttätigen Gotteskrieger.

— Деякі бачать у ньому лише жорстокого воїна Божого.