Höchststrafe

максимальне покарання

Die schwerstmögliche Strafe, die für eine bestimmte Straftat gesetzlich vorgesehen ist.

Найсуворіше можливе покарання, передбачене законом за певний злочин.

нейтральное терминологическое

Der Richter verhängte die Höchststrafe gegen den Mörder.

— Суддя призначив найсуворіше покарання вбивці.
Für dieses Verbrechen ist die Höchststrafe vorgesehen.

— За цей злочин передбачено найсуворіше покарання.

Синонимы

найтяжче покарання (у переносному значенні)

Eine metaphorische Bezeichnung für eine extrem unangenehme oder maximale Konsequenz in einem nicht-juristischen Kontext.

Метафоричний вираз для позначення надзвичайно неприємної або максимальної наслідки в неюридичному контексті.

возвышенное

Ständiges Warten ist für ihn die Höchststrafe.

— Постійне чекання для нього — найтяжче покарання.
Die Kritik des Chefs war für sie die Höchststrafe.

— Критика з боку начальника для неї була найтяжчим покаранням.