Jagdbeute — WBuch

дичина, здобич

Ein Tier oder andere Beute, die bei der Jagd erlegt wurde.

Тварина або інша здобич, яку вбито під час полювання.

нейтральное

Der Jäger präsentierte seine frische Jagdbeute.

— Мисливець показав свою свіжонабуту здобич.
Die Jagdbeute wurde im Wald gefunden.

— Здобич для полювання знайшли в лісі.

Синонимы

трофей, здобич, ціль

Ein Ziel oder ein Objekt, das man mit großem Aufwand zu erreichen oder zu erlangen versucht.

Мета або об’єкт, який намагаються досягти чи отримати, докладаючи великих зусиль.

возвышенное

☞ Часто вживається метафорично для позначення успіхів або цінних предметів.

Der wertvolle Diamant war seine lang ersehnte Jagdbeute.

— Цей дорогоцінний діамант був довгоочікуваною здобиччю для нього.
Sie betrachtete den Sieg als ihre größte Jagdbeute.

— Вона вважала цю перемогу своєю найбільшою здобиччю на полюванні.