непримиренність
Die Eigenschaft, keine Kompromisse einzugehen oder keine Zugeständnisse zu machen.
Властивість не йти на компроміси або не робити жодних поступок.
☞ Примітка: З граматичної точки зору це іменник, який часто вживається як прикметник у контекстах, що описують безкомпромісну позицію.
-
Ihre Kompromisslosigkeit beeindruckte die gesamte Jury.— Її принциповість вразила всю журі.
-
Manche schätzen seine Kompromisslosigkeit in Verhandlungen.— Деякі цінують його непоступливість під час переговорів.
Синонимы
Антонимы