військова удача
Das Glück oder der Erfolg, den ein Soldat oder eine Armee durch Zufall oder Schicksal im Kampf erfährt.
Удача або успіх, який солдат чи армія зазнають випадково або за волею долі під час бою.
-
Sein Überleben im Gefecht war reinem Kriegsglück zu verdanken.— Його виживання в бою було лише справою військової удачі.
-
Man darf sich nicht allein auf das Kriegsglück verlassen.— Не варто покладатися лише на військову удачу.
-
Das Kriegsglück wandte sich plötzlich gegen die angreifende Armee.— Військова удача раптово повернулася проти атакуючої армії.
Синонимы