неприязнь, невдоволення
Ein Gefühl des Nichtgemögens oder der Unzufriedenheit gegenüber einer Person oder Sache.
Відчуття неможливості щось зробити або незадоволення щодо певної особи чи речі.
-
Seine Bemerkung rief große Missliebigkeit hervor.— Його зауваження викликало велике невдоволення.
-
Sie empfand eine gewisse Missliebigkeit gegenüber dem Plan.— Вона відчувала певне неприйняття цього плану.
Синонимы
Антонимы