Märtyrerakte

мучеництво, вчинок мученика

Die Tat oder das Handeln eines Märtyrers, oft verbunden mit dem Leiden für einen Glauben oder eine Überzeugung.

Вчинок або діяння мученика, часто пов’язане зі стражданнями за віру чи переконання.

нейтральное

Seine Märtyrerakte wurde in der Kirche verehrt.

— Його мученицькі вчинки шанували в церкві.
Die Geschichte beschreibt eine tragische Märtyrerakte.

— Ця історія описує трагічний акт мучеництва.

акт самопожертви, жертвоприношення

Ein Ereignis oder eine Handlung, die als Opfergang für eine Sache oder eine Ideologie wahrgenommen wird.

Подія або дія, яку сприймають як жертвоприношення заради якоїсь справи чи ідеології.

возвышенное

☞ Часто вживається метафорично для позначення політичних або суспільних жертв.

Die Opposition sah in seinem Tod eine Märtyrerakte.

— Опозиція вважала його смерть актом мучеництва.
Manche bezeichnen diesen politischen Protest als Märtyrerakte.

— Деякі називають цей політичний протест актом мучеництва.