Nichtanerkennung

невизнання, заперечення

Der Zustand, in dem eine Tatsache, ein Recht oder ein Status nicht als gültig oder existierend akzeptiert wird.

Стан, за якого факт, право чи статус не визнаються дійсними або такими, що існують.

нейтральное терминологическое

Die Nichtanerkennung des neuen Staates führte zu diplomatischen Problemen.

— Невизнання нової держави призвело до дипломатичних проблем.
Die Nichtanerkennung dieser Rechtsgrundlage ist rechtlich nicht haltbar.

— Невизнання цієї правової підстави є юридично необґрунтованим.

Синонимы

Антонимы

невизнання, відмова визнавати

Die Weigerung, die Autorität, die Leistung oder die Identität einer Person oder Institution zu bestätigen.

Відмова підтвердити авторитет, досягнення чи ідентичність особи або установи.

нейтральное

Seine Nichtanerkennung als Experte verletzte ihn zutiefst.

— Те, що його не визнали експертом, глибоко його зачепило.
Die ständige Nichtanerkennung ihrer Leistungen war sehr frustrierend.

— Постійне невизнання її досягнень було дуже пригнітливим.