номадизація, перехід до кочового способу життя
Der Prozess, bei dem Menschen oder Bevölkerungsgruppen ihre festen Wohnsitze aufgeben und ein nomadisches Lebensmuster annehmen.
Процес, під час якого люди або групи населення залишають свої постійні місця проживання та переходять до кочового способу життя.
-
Die Nomadisierung bestimmter Stämme war eine Reaktion auf die Dürre.— Кочовий спосіб життя певних племен був реакцією на посуху.
-
Historiker untersuchen die Nomadisierung der Bevölkerung in dieser Region.— Історики вивчають процес кочовищення населення в цьому регіоні.