Sonderbevollmächtigter

спеціальний уповноважений

Eine Person, die von einer Behörde oder Organisation mit einer speziellen, zeitlich begrenzten Aufgabe betraut wurde.

Особа, якій орган влади або організація доручили виконання спеціального, обмеженого в часі завдання.

нейтральное терминологическое

Der Sonderbevollmächtigte prüft die neuen Richtlinien.

— Спеціальний уповноважений перевіряє нові директиви.
Die Regierung ernannte einen Sonderbevollmächtigten für das Projekt.

— Уряд призначив спеціального уповноваженого для цього проекту.

Синонимы

спеціальний посланець

Ein diplomatischer Vertreter mit einer besonderen Mission oder einem speziellen Mandat.

Дипломатичний представник із особливою місією або спеціальним мандатом.

возвышенное терминологическое

Er agiert als Sonderbevollmächtigter der Vereinten Nationen.

— Він виступає як спеціальний уповноважений Організації Об’єднаних Націй.
Der Sonderbevollmächtigte reiste zur Verhandlungsrunde nach Genf.

— Спеціальний уповноважений поїхав до Женеви на раунд переговорів.