глухонімий
Eine Person, die sowohl nicht hören als auch nicht sprechen kann.
Людина, яка не може ні чути, ні говорити.
☞ Цей термін сьогодні часто сприймається як стигматизуючий; зазвичай вживається термін «глухий».
-
Der Taubstummer nutzt oft die Gebärdensprache zur Kommunikation.— Глухонімий часто користується жестовою мовою для спілкування.
-
Früher wurde er als Taubstummer bezeichnet.— Раніше його називали глухонімим.
-
Die Kommunikation mit dem Taubstummen war schwierig.— Спілкування з глухонімим було складним.
Синонимы